I. ЗАПИ́ЛЮВАТИ, ЛЮЮ, ЄШ,
I. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запили́ти, лю́, лиш, гл. Запыливать, запылить.
II. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запиля́ти, ля́ю, єш, гл.
1) Приниматься, приняться пилить.
2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 78.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
I. ЗА́ПРЯЖКА, КИ, →← I. ЗАМУ́ЛИТИ, ЛЮ, ЛИШ,